38164, Полтавська обл, Опішня, Партизанська, 21

cropped-cropped-Emblema-Collegiumu_-e1619450238502.png

+380535342001

kmopishne@gmail.com

38164, Полтавська обл, Опішня, Партизанська, 21

08.00-17.00

з Понеділка до П'ятниці (в Суботу до 16:00)

Виховна робота

Виховна робота

У школі ведеться кропітка робота щодо формування морально–естетичної культури, виявлення творчої і соціально активної молоді. У різноманітних виховних заходах задіяні майже всі здобувачі освіти.

У Колегіумі мистецтв склалася система взаємодії і співпраці з громадськістю селища, позашкільними закладами, установами та організаціями. Громадське управління реалізується через взаємодію педагогічного колективу, учнівського самоврядування, ради школи, батьківського комітету. За їх участю готуються та проводяться різноманітні заходи: благодійні акції, конкурси, екскурсії, свята, виставки, проєкти та ін.

Мета виховної роботи

Формування цілісної особистості, усебічно розвиненої, здатної до критичного мислення; патріота з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення.

Завдання Колегіуму

Не просто дати учневі багаж знань, умінь і навичок, а й зробити його компетентним, здатним самостійно здобувати і використовувати знання в різних життєвих ситуаціях; готовим брати на себе відповідальність; бути активним у суспільному житті й таким, що знає українську і поважає чужу історію та культуру. Усе це потребує переорієнтації навчально-виховного процесу на розвиток особистості учня. Тому роботу навчального закладу спрямовано на реалізацію стратегічних державних завдань реформування змісту освіти, зокрема, на: «створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства» (Національна доктрина розвитку освіти).

5 основних груп ключових компетентностей, які Колегіум прагне формувати в учнях:

  1. соціальні — пов’язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активними в прийнятті рішень, у суспільному житті, у врегулюванні конфліктів ненасильницьким шляхом, у функціонуванні та розвитку демократичних інститутів суспільства;
  2. полікультурні — стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури тощо;
  3. інформаційні — зумовлені зростанням ролі інформації в сучасному суспільстві та передбачають опанування інформаційними технологіями, розвиток умінь здобувати, критично осмислювати і використовувати різноманітну інформацію;
  4. компетентності саморозвитку та самоосвіти — пов’язані з потребою і готовністю постійно навчатися як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті;
  5. компетентності, реалізовані прагненням і здатністю до раціональної продуктивної, творчої діяльності.

Ці п’ять груп увійшли до загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти як стратегічна мета школи.

Природа компетентностей становить органічну єдність лише із цінностями людини, тобто за умов глибокої особистісної зацікавленості в певному виді діяльності. Отже, щоб знайти своє місце в житті, ефективно освоїти життєві компетентності

Випускник Колегіуму повинен мати такі якості, уміння:

  • бути гнучким, мобільним, творчим, конкурентноздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;
  • критично мислити;
  • використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих проблем;
  • генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність;
  • володіти комунікативною культурою, уміти працювати в команді;
  • уміти запобігати будь-яким конфліктним ситуаціям та виходити з них;
  • цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави;
  • уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення;
  • бережливо ставитися до свого здоров’я і здоров’я інших як найвищої цінності;
  • бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.

Вирішення завдань виховної роботи здійснюється за такими напрямами:

– громадянське виховання;

– родинно-сімейне виховання;

– військово-патріотичне виховання;

– трудове виховання;

– художньо-естетичне виховання;

– моральне виховання;

– екологічне виховання;

– формування здорового способу життя;

– превентивне виховання;

– сприяння творчому розвитку особистості.

Мета громадянського виховання

Сформувати свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людину з притаманними їй особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні.

Головне завдання родинно-сімейного виховання

Гармонійний усебічний розвиток дитини, підготовка її до життя в існуючих соціальних умовах, реалізація її творчого потенціалу, формування в дітей моральних цінностей з позиції добра, справедливості, правди, людяності, розуміння пріоритету виховання дітей у сім’ї та гуманних взаємин між членами кожної родини, важливості ролі сім’ї у житті суспільства, створення сприятливої трудової атмосфери в сім’ї, виховання національної свідомості і самосвідомості, культури поведінки в сім’ї, залучення до традицій родинно-побутової культури українців, активної участі у всенародних і сімейних святах.

Військово-патріотичне виховання

Покликане забезпечити морально-політичну і практичну підготовку щодо виконання обов’язку – захисту незалежної Батьківщини, військової служби в Збройних Силах України. Головними завданнями є формування психологічних та морально-вольових якостей (стійкості, мужності, готовності до подвигу, самопожертви), особистісних поглядів на сучасні події; самовиховання і самопідготовка, спрямовані на оволодіння певними світоглядними знаннями і уявленнями, фізичний розвиток особистості.

Трудове виховання

Спрямоване на формування творчої працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря, свідомого ставлення до праці як вищої цінності людини і суспільства, готовності до життєдіяльності і праці в умовах ринкових відносин, формування в учнів розуміння загальних основ сучасного виробництва, уміння включатись у виробничі відносини, виховання дисциплінованості, організованості, бережливого ставлення до суспільної і приватної власності, природних багатств.

Художньо-естетичне виховання

передбачає формування основ естетичної культури, естетичних норм і принципів, переконань та ідеалів, естетичного сприймання та емоційного ставлення до прекрасного, духовне збагачення учнів, розширення їх світогляду, оволодіння цінностями і знаннями в галузі світового та народного мистецтва, музики, архітектури, побуту, ремесел; озброєння школярів естетичними знаннями, виховання художнього смаку, вироблення естетичної активності, бажання вносити прекрасне у життя, примножувати культурно-мистецькі надбання народу. Виховання особистості, яка має базову систему мистецьких знань, цікавиться художніми творами, здатна збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері.

Моральне виховання

Спрямоване на прищеплення і розвиток моральних почуттів, міцних переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, прийнятими в суспільстві, виховання патріотизму, колективізму, свідомої дисципліни та організованості, громадянської і соціальної відповідальності, непримиренності до аморальних вчинків людей, до порушників норм і правил культурної поведінки.

Це планомірний, цілеспрямований вплив на морально-емоційний розвиток людини через організацію умов, в яких формуються її духовна, емоційна, світоглядна сфери та поведінка відповідно до загальнолюдських та національних морально-етичних цінностей.

Система морального виховання спрямована на формування цілісної моральної особистості, яка включає такі гуманістичні риси, як доброта, чуйність, милосердя, увага, толерантність, совість, чесність, справедливість, людська гідність, повага і любов до людей, правдивість і скромність, сміливість і мужність.

Зміст морального виховання включає принципи, норми, правила моралі та прогресивні традиції, які становлять частину духовного життя народу. Це народні традиції, шанобливе ставлення до Батьківщини, суспільства, праці, до людей і самих себе.

Екологічне виховання

Покликане забезпечити підростаюче, покоління науковими знаннями про взаємозв’язок природи і суспільства, допомогти
зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема, сформувати розуміння, що природа – це першооснова існування людини, а людина частка природи, виховати свідомо добре ставлення до неї, почуття відповідальності за навколишнє середовище як національну і загальнолюдську цінність, розвивати творчу активність щодо охорони та перетворення навколишнього середовища, виховувати любов до рідної природи.

Формування здорового способу життя

Метою напрямку “Формування здорового способу життя” є забезпечення повноцінного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров’я, формування фізичних здібностей особистості, гармонії тіла і душі; виховання потреби в регулярних заняттях фізичною культурою і дотриманні режиму дня, у прагненні до оволодіння санітарно-гігієнічними знаннями і навичками, утвердження здорового способу життя, формування вміння правильно поводитись у критичних життєвих ситуаціях і надавати необхідну допомогу собі та оточуючим; використання історичного національного досвіду здорового способу життя; формування рис лицарства і мужності, самовдосконалення тіла й духу.

Система роботи включає в себе організацію шкільного режиму, дотримання в школі гігієнічних норм щодо освітлення, температури повітря, шкільного обладнання, раціонального харчування, загартування, профілактичне медичне обстеження, пропаганда здорового способу життя і включення дітей у різні види спортивно-фізкультурної діяльності.

Творчий розвиток особистості

Одним із пріоритетних напрямків виховної роботи є сприяння творчому розвитку особистості. Він спрямований на розвиток власних спостережень, пізнавальних інтересів у певній галузі знань до технічної творчості, моделювання, винахідництва, сприяння інтелектуальному, емоційному та естетичному розвитку школярів, уміння бачити пізнавальні проблеми у сфері науково-технічної, художньої, декоративно-прикладної творчості, еколого-натуралістичній, туристсько-краєзнавчій, фізкультурно-спортивній діяльності.

Основними шляхами розвитку дитячих обдарувань є оптимально побудований навчально-виховний процес, раціональна організація позаурочних форм роботи та ефективна взаємодія сім’ї і школи.

Превентивне виховання

Передбачає реалізацію заходів, спрямованих на попередження злочинів і злочинності, вдосконалення способу життя учнів без порушень норм моралі; розвиток умов, що сприяють збереженню здоров’я та життя дітей, виявлення негативних змін у поведінці учнів, вивчення причин і умов, що сприяють скоєнню злочину, попередження їх подальшого розвитку; організацію змістовного дозвілля, поліпшення роботи з підлітками з девіантною поведінкою, надання їм допомоги в самовихованні. Метою є формування правової свідомості на основі тих правових знань, уявлень, переконань, що склалися в нашому суспільстві, почуттів, що регулюють поведінку: почуття законності обраної мети, правомірності шляхів її реалізації, справедливості, активної протидії порушникам законів нашої країни; докорінне підвищення правової культурі всіх учасників навчально-виховного процесу; формування здорового способу життя, попередження асоціальних проявів серед учнів, профілактика вживання наркогенних речовин.

Здійсненню превентивного виховання сприяють психолого-педагогічна профілактика та корекція відхилень у поведінці учнів, використання нестандартних форм виховання, забезпечення зайнятості та змістовного відпочинку дітей під час канікул, допомога соціально дезадаптованим категоріям дітей, профілактика дитячої бездоглядності, просвітницька робота щодо запобігання протиправній поведінці, наркоманії, алкоголізму, захворюваності на ВІЛ/СНІД та хворобам, що передаються статевим шляхом; правильне статеве виховання.

Висновок

Ці напрями виховання тісно взаємопов’язані між собою і утворюють цілісну систему , яка забезпечує виховання всебічно розвиненої особистості – вільної, гуманної, духовно і творчо зрілої, фізично досконалої, громадянсько відповідальної і мужньої, ініціативної і активної, здатної до вирішення складних проблем, готової до самооцінки і самовиховання.

Виховний процес у закладі побудований відповідно до народного календаря. Традиційними стали свято Покрови, Калити, Святого Миколая, свято Писанки, зустріч Весни та інші.

Колегіум мистецтв став ініціатором проведення Міжнародних молодіжних гончарських фестивалів. Учні Колегіуму беруть активну участь у різноманітних конкурсах, фестивалях, святкових дійствах, присвячених народним традиціям.