Сьогодні, 3 вересня, Володимиру Бутку мало б виповнитись 40 років, нажаль – назавжди залишиться 39. Володимир дуже любив малювати, і про своє захоплення він не забував навіть перебуваючи на фронті. Знаходив папір, фарби, олівці й в години тиші переключався на творчість. Працюючи вчителем мистецьких дисциплін, Володя зі своїми вихованцями ходив на пленери, вчив їх малювати живописні пейзажі Опішні. Згадуючи нашого випускника, колегу, ми вирішили, в знак пошани та пам’яті про талановитого митця започаткувати третього вересня пленери. У цьому році безмежні краєвиди нашого селища малювали старшокласники Ліцею, наставники допомагали порадами. Якби нам не хотілось, ми не можемо повернути людину, але маємо змогу не забувати, пам’ятати і своєю творчістю увіковічнювати згадку про неї. Хочеться, щоб пленери в пам’ять про Володимира Бутка стали щорічними і більш масштабними. Сподіваємося, що на наступний рік до нас доєднаються його однокурсники, випускники Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та сьогоднішні студенти мистецьких вузів Полтави. Нехай його добре ім’я живе в кожному живописному мазку митців, що будуть творити Україну. Всупереч намірам ворога, під звуки сирени діти малювали блакитну далечінь, дерева, пагорби, стверджуючи, що краса та добро і справедливість переможе. Пам’ятаємо сьогодні і завжди!